На днях мені щось приснилось про що хотілось написати але так і не на писав, Замотався в справах, вже і не пригадаю що хотів писати. Натомість згадалась ніша історія. Якось мені у сні приснилась дівчина, зовсім мені незнайома, але дуже мені сподобалась. На наступний день я її побачив зовсім не далеко від свого дому. Звичайно що познайомився =) Фінал історії не такий красивий як початок але менше з тим. Якщо “розумно” спробувати пояснити це то мабуть я її бачив і підсвідомість запам’ятала, а свідомо помітив тільки після сну.
От цікаво, деякі люди свою половинку все життя шукають, чекають якигось знаків і тп. І в результаті остаються одні. А інші навпаки знаходять не цінять і коли втративши розуміють що це було «їх і єдине» вже нічого не можуть зробити. Цікаво що краще шукати і не знайти? Чи знайти і втратити?
