В роботі я не мав ніяких запитань по фінансах і сумах вже багато багато часу. До зараз. А все чого? Все просто – до сих пір і не зв’язувався з українцями. Так так, наші люди більше всіх на світі хочуть один одного наєбати, кинути і використати в свою сторону. Вже й не дивує.

Минулого року я мріяв про одну конкретну річ, для цього я важко працював і врешті решт здобув те, що я хотів.

Цього року 1 січня я захотів от такого:

Не скажу, що це реально досягнути за 1 рік, але немає нічого неможливого, головне хотіти

А що писати? Гора роботи, море перспектив над якими потрібно працювати. Часу немає на сантименти. Вчора випадковго натрапив на фото 3х річної давності. І згадав про блог. Мій блог. Ех.

Молоді таланти.

14 річна японська дівчина мочить на барабані акі ацкий сотона! Шкода, що в Японії вона коли виросте, то швидше за все гратиме щось типу Bulet for my valentine..

6 річний засранець грає на барабанах і заглядує за двіками.

FFFUCK. А що я робив в таких роках?

Нормальні пацани реставрують і покращують нормальну техінку.

Оце хороший варіант для хоббі, не то що зази\тази з двигуанми які ізначально запроектовані на лажу

В силу досвіду помітив. Чим більше в людини перманентної незавершеності в справах тим менше шансів в неї стати спецом в тій області. Проста статистика. Незавершеність є у всіх і всюди. Але оця ретельність, старання до довершеності і відрізняєш хорошо чи хорошого майбутнього спеца, він просто..

Хто вважає себе “хардкорним юніксоїдом” і не знає цього імені той повний лох!