Вчора був кльовий джаз, надто кльовий, щоб про нього писати. Згадався цьогорічний джазбез і Пітер Броцман. Так от, краще бути музикантом, тому, що на старості літ можна буде набирати повні легені повітря, дути в саксофон, валити любі кнопки, і це буде МУЗИКА, і навіть знайдуться ті, кому це подобатиметься. Навідміну, пристарілий програміст якщо почне валити кулаками по клаві, нічого доброго з того нажаль не вийде 
Думки
Чому бути джазовим музикантом краще чим програмістом?
Робоче
Клієнти. Є в мене клієнт з яким я не те, що голосом, а чатом останній раз говорив певно півроку чи рік тому. Все поштою, або через трекер. Всі довольні. А є клієнт від якого за весь проект я отримав 2 листа. Решта голосом і в чаті. Для себе вирішив що таких клієнтів треба слати на.. незважаючи на будь-які інші аргументи. Людина яка не може сформулювати свої базові запитання тезами і вислати на пошту, і надодачу не поважає ні себе ні колег, тратить 20хв на розмову щоб вияснити те, що в листі описується за 5хв не заслуговує на мою увагу.
..реальний варіант
В Укаїни є два шляхи розвитку, реальний і фантастичний. Реальний це коли прилетять інопланетяни і нам все зроблять, а фантастичний це коли ми самі.
(Всім відомий боянчик..)
Подивився на останні інтервю нашого глави держави, де він на елементарні і не каверзні запитання не може відповісти по суті. Відповідає завченими і вже сказаними кусками тексту. Згадав ранкову розмову на роботі про тест Тьюрінга. І тут в голові мелькнула теорія.. що наш гарант то насправді біоробот засланий неземними цивілізаціями щоб нам допомогти (чи “допомогти”, час покаже) Бо з такою поведінкою президенту тест Тьюрінга не пройти ніколи.
Мій досвід з ipad
В неті багато подіних оглядів та переказів. Якщо підсумувати коротко їх всіх, то всі “пісяють кіпятком”. Як тільки цей девайс появився, я теж “дуже його хотів”, і був готовий купити “хоть вже”. Правда в силу обставин не придбав його тоді. Ось зараз випала нагода спробувати вживу даного звіра.
Епл позиціонує цей девайс як “personal entertainment device”. Для себе я його розглядав як заміну ноутбука в поїздках і вилазках. Очевидні переваги над ноутбуком: вага та автономна робота + вбудований 3Ж модем.
Мій стиль користування ноутбуком: Запущений бровзер, в треї або зправа месенджер (в треї їх більше чим один), відкрито декілька докуентів, і деколи відео поверх цього всього. З ipad цього не получиться. Тут або відео або месенджер або бровзер. І їхня “багатозадачність”, зручності в користуванні ненадає аж ніяк, просто дає змогу вам висіти в онлайні в скайпі і бровзитися одночасно. Але аж ніяк не спілкуватися в різних месенджерах при тому готуючи документи для роботи активно користуючись при цьому бровзером. Таке можливо, але дуже геморойно.
Про невідповідності
Банальні речі буду говорити, але чомусь хочеться сказати. Є такий “прошарок” дівчат, які ходять “на полювання”, жуючи семки.. От так ходять парком з очима голодної собаки і плюють семки. От мені цікаво, який в них ідеал мужчини? Кого вони шукають? Явно ж не якогось Йвана в спортивному костюмі і з тими ж семками. Такого добра в них і в гуртожитку вистачає. Чомусь здається що їхній ідеал набагато далі від реальності. Як воно має бути? Типу підїжджає до них Іван, на мерсі, і каже: “прІІєєтт, красавіци, кидайте семки, їдем кататися”? Якось так? Або практичніший варіант: підїжджає хлоп на ланосі, курча віптаксі. Петя, з сусіднього села, і зразу запрошує от таку красу “каву попити”… на заправці… з автомата.
Сьогодні дійшовши додому, згадав про незавершену справу на роботі. Прийшлось вернутися на роботу, а потім знову додому. Так от всі три “забіги”, туди\назад, зустрічав одну й туж саму парочку таких дівчат… Задумався.
Российского дизайнера Лебедева планируют привлечь к разработке нового имиджа Донетчины
Он также отметил, что сегодня в Украине сложились определенные стереотипы о жителях Донетчины, которые нужно пересматривать. «Если сегодня простых людей, трудяг, которые работают в шахтах на металлургических и машиностроительных заводах, т.е. нас с вами кем-то называют, и люди, которые нас не знают, продолжают считать нас кем-то, то нас это не устраивает, – отметил Анатолий Близнюк.
http://donetsk.proua.com/news/2010/07/05/131653.html
Як бидло не подавай, воно всерівно бидлом і залишиться. Приклад – якуновіч.
“Через жопу”
Всім відомий вислів “через жопу”, і його значення, доречі навіть в вікіпедії є про нього . Для себе недавно вивів один з його підвидів “спілкування через жопу”, це коли спілкуються навіть не в асі, чи по імейлу, а статусами в соц мережах, в тих самих месенджерах і тп, статусами з натяками чи лінками на “корцінку”. ІМХО чим простішим і доступнішим стає спілкування, тим більші очі в страху від наслідків цього самого спілкування.
А ще в статусам мені подобаються “розумні фрази кредо одноденки”, пише в людини наприклад “двічі в одну річку неувійдеш”, і людина готова бити себе п’яткою в груди, що від сьогодні це її життєве кредо, але завтра забувєа про що взагалі писало в статусу не те що про кредо і свою тодішю псевдопозицію Зате в момент “стоянні в цій позиції”!!!
В плані висновку: красиві слова ніщо, вчинки теж самі по собі ніщо інше як наслідок, і не можуть особливо характеризувати людину. Важливий баланс між словами і вчинками, слухати що людина говорить і що робить насправді, включати мозги, можна багато зрозуміти. На рівні підсвідомості, люди говорять що хочуть,і роблять т о на що їх штовхає своє внутнішнє я, чи зовнішнє в плані обставин. Різниця між тим і тим часто і є те чим є людина насправді
Віскас
З реклами віскасу: “..За що ваша кішка любить віскас? 80% м’яса..бла бла бла”. Йолкі палки, че ж більше чим в ковбасі яка навіть має право називатись ковбасою згідно ДСТУ.
![Посиділи [07-12]](http://tao.te.ua/wp-content/gallery/events/imgp4888.jpg "Посиділи [07-12]")
