Думки

Тернопіль, врятувати каштани. Варіанти фантастичні

Ось як представник влади пропонує рятувати канштани:

“На жаль, вакцина дуже дорога і за кошти міського бюджету придбати її немає можливості. Але безвихідних ситуацій не буває. Є інші варіанти, які дадуть змогу позбутися шкідників і зберегти окрасу нашого міста.”

“Відомо, що деревина каштанів є чудовим матеріалом для виготовлення музичних інструментів. Тому я пропонував би зрізати кожне друге дерево і домовитися з підприємством, яке займається їх виготовленням, про постачання сировини, зрозуміло, за відповідну оплату. За рахунок виручених коштів з’явиться можливість закупити вакцину і вилікувати хворі дерева. Можна також застосувати метод омолодження каштанів і зрізану крону продати як паливний матеріал для твердопаливних котлів. Врятувати зелені насадження – наш обов’язок.”

(с) Володимир Швайка пруф

Бляха, ~200грн вакцина на 1 дерево (проуф1, пруф2), це не непідйомна сума для міста.  В нас тих каштанів не так вже і багато. Враховуючи, що спиляти\продати дерево теж коштує гроші, і ще на цьому теж всі зроблять “распіл”.  Було б бажання – ліували б. Можна поступово,  кожного року по трошки. Хоча при таких сумах “розпілів”  які практикуються, можна просто 1 раз не вкрасти і вилікувати всі каштани :) сумно.

 

Знову про людей.

Чим більше живу тим більше досвіду маю з цими тварями :) . За останні 2 місяці тричі переконався в безпомилковості інтуїції. Люди з якими все йшло добре, але десь підсвідомо вони “здавались не тими”, відсіялись самі по собі. Можна подумати що це самонавіювання, і я з самого початку налаштував себе на негативний результат. Але теж саме відчуття підказує що це не так. Вірити чи ні? :)

Чому бути джазовим музикантом краще чим програмістом?

Вчора був кльовий джаз, надто кльовий, щоб про нього писати. Згадався цьогорічний джазбез і Пітер Броцман. Так от, краще бути музикантом, тому, що на старості літ можна буде набирати повні легені повітря, дути в саксофон, валити любі кнопки, і це буде МУЗИКА, і навіть знайдуться ті, кому це подобатиметься. Навідміну, пристарілий програміст якщо почне валити кулаками по клаві, нічого доброго з того нажаль не вийде :)

Робоче

Клієнти. Є в мене клієнт з яким я не те, що голосом, а чатом останній раз говорив певно півроку чи рік тому. Все поштою, або через трекер. Всі довольні. А є клієнт від якого за весь проект я отримав 2 листа. Решта голосом і в чаті. Для себе вирішив що таких клієнтів треба слати на.. незважаючи на будь-які інші аргументи. Людина яка не може сформулювати свої базові запитання тезами і вислати на пошту, і надодачу не поважає ні себе ні колег, тратить 20хв на розмову щоб вияснити те, що в листі описується за 5хв не заслуговує на мою увагу.

..реальний варіант

В Укаїни є два шляхи розвитку, реальний і фантастичний. Реальний це коли прилетять інопланетяни і нам все зроблять, а фантастичний це коли ми самі.

(Всім відомий боянчик..)

Подивився на останні інтервю нашого глави держави, де він на елементарні і не каверзні запитання не може відповісти по суті. Відповідає завченими і вже сказаними кусками тексту. Згадав ранкову розмову на роботі про тест Тьюрінга. І тут в голові мелькнула теорія.. що наш гарант то насправді біоробот засланий неземними цивілізаціями щоб нам допомогти (чи “допомогти”, час покаже) :) Бо з такою поведінкою президенту тест Тьюрінга  не пройти ніколи.

Мій досвід з ipad

В неті багато подіних оглядів та переказів. Якщо підсумувати коротко їх всіх, то всі “пісяють кіпятком”.   Як тільки цей девайс появився, я теж “дуже його хотів”, і був готовий купити “хоть вже”. Правда в силу обставин не придбав його тоді. Ось зараз випала нагода спробувати вживу даного звіра.

Епл позиціонує цей девайс як “personal entertainment device”. Для себе я його розглядав як заміну ноутбука в поїздках і вилазках. Очевидні переваги над ноутбуком: вага та автономна робота + вбудований 3Ж модем.

Мій стиль користування ноутбуком: Запущений бровзер, в треї або зправа месенджер (в треї їх більше чим один), відкрито декілька докуентів, і деколи відео поверх цього всього.  З ipad цього не получиться. Тут або відео або месенджер або бровзер. І їхня “багатозадачність”, зручності в користуванні ненадає аж ніяк, просто дає змогу вам висіти в онлайні в скайпі і бровзитися одночасно. Але аж ніяк не спілкуватися в різних месенджерах при тому готуючи документи для роботи активно користуючись при цьому бровзером. Таке можливо, але дуже геморойно.

Read more »

Про невідповідності

Банальні речі буду говорити, але чомусь хочеться сказати.  Є такий “прошарок” дівчат, які ходять “на полювання”, жуючи семки.. От так ходять парком з очима голодної собаки і плюють семки. От мені цікаво, який в них ідеал мужчини? Кого вони шукають? Явно ж не якогось Йвана в спортивному костюмі і з тими ж семками. Такого добра в них і в гуртожитку вистачає. Чомусь здається що їхній ідеал набагато далі від реальності. Як воно має бути? Типу підїжджає до них Іван, на мерсі, і каже: “прІІєєтт, красавіци, кидайте семки, їдем кататися”? Якось так? Або практичніший варіант: підїжджає хлоп на ланосі, курча віптаксі. Петя, з сусіднього села, і зразу запрошує от таку красу “каву попити”… на заправці… з автомата.

Сьогодні дійшовши додому, згадав про незавершену справу на роботі. Прийшлось вернутися на роботу, а потім знову додому. Так от всі три “забіги”, туди\назад,  зустрічав одну й туж саму парочку таких дівчат… Задумався.

Российского дизайнера Лебедева планируют привлечь к разработке нового имиджа Донетчины

Он также отметил, что сегодня в Украине сложились определенные стереотипы о жителях Донетчины, которые нужно пересматривать. «Если сегодня простых людей, трудяг, которые работают в шахтах на металлургических и машиностроительных заводах, т.е. нас с вами кем-то называют, и люди, которые нас не знают, продолжают считать нас кем-то, то нас это не устраивает, – отметил Анатолий Близнюк.

http://donetsk.proua.com/news/2010/07/05/131653.html

Як бидло не подавай, воно всерівно бидлом і залишиться. Приклад – якуновіч.