Мене часто запитують, чи я спеціально вишукую такі говна в неті 
Відповідаю: я цікавлюсь музикою, всякими течіями різної ступені альтернативності та новезни. Поскільки на “колір і смак фломастери різні”, я не афішую свої музичні вподобання, а викладую тільки те, що явно “зїло мозг” і собі і навколишнім. На цей раз група долбодецелів з Міста лева, Базука бенд. Соліст звучить наче квочка з паяльником в жопі. Єдиний позитив в них це барабанщик, будуть з нього люди, якщо піде в іншу групу. Дивимось:
Враження
bazooka band
Тернопільські посиденьки №1
Вирішив потроху описувати враження від наших кабаків\кафешок\інших закладів. Спробую писати потрохи на постійній основі.
І так: Кафе Бомонд
Знаходиться в центрі, недалеко від міськради, прокуратури та катедри.
Приміщення: “євроремонт” давньої свіжості, хитающіся столики, замала вішалка, все це в 2х кімнатній квартирі сталінці.
Персонал: Часом бувають привітні. Напряму не хамлять. Решту часу своїм виглядом та подачею замовлення дають тобі зрозуміти, що вони тобі роблять велику послугу.
Обстановка: музика яка попало, техно, хаус, тренс, що там персоналу подобається в даний момент, якби грала тиха музика, це б настроювало народ говорити тихіше, а під тренс всі чим раз тим більше кричать. В приміщенні дуже шумно. Тихіше стає тільки коли нахвилину зникає музичний фон і народ одразу починає тихіше говорити.
Їство\питво: торти смачні, це так. Чай.. ну чай як чай. Дешева посуда, надщерблені чукернички.
Висновок: гамніще. Можна зайти якщо всередині нікого немає, або посидіти літом під навісом перечикати дощ. А так, щоб “любима кафешка” – нівкого інколи такого враження не складеться. Можна було і краще використати квартиру в центрі міста.
Музика
Два тижні без плеєра. І тут … настільки настрій піднявся коли почув “китайську демократію” в своїх вухах!
Огляд талантів
Майбутне мітала11!!!
олол!!
А це наші, тернопільські!
http://vkontakte.ru/video15136193_159189018
Фотодень.
6 годин зйомок, 10 годинний “робочий” день, всі акумулятори посаджені, всі карточки забиті, пів роліка СФ плівки відзнято. Забекапити, шИдеври і спати. Враження писатиму пізніше.
Був на засіданні НСФХУ
На засіданні я був вдруге, як і минулого року прийшов ще один лох від міськради, подарував ювілярам книжки і обіцяв “що тепер вони будуть помагати всім”. Скільки таких лохів приносили подарочні книжечки і обіцяли ніхто толком порахувати не може. Цей підарок відмітився ще дечим. Під час привітання ювіляра він почав піарити Ктітарчука, який його друг і от має приїхати в Тернопіль. Побажав ювіляру дорости до його рівня.. 50 річному фотографу. Я б на місці ювіляра заїхав по писку за таке привітання.
Все решта як завжди: тоска зільона. Немає в тернопільському осередку НСФХУ зубастих людей, їх навіть з їх звичного приміщення виперли письменники місцеві, тьху…
Зайнятість
Помітив, що чимбільше люди “дуже зайняті”. Тимбільше вони зайняті піннаням хуїв нічого неробленням. І навпаки, коли в людини дійсо багато справ, людина їм розставляє пріоритети, і як би це парадоксально не звучало, але коли людина дійсно зайнята справами, вона завжди може знайти час на щось, що її важливо\цікаво, поставивши йому місце\пріоритет в своєму графіку.
Кому сьогодні цікавий спорт?
Ходив зранку на “галичанку”. Хотів піти ще з тих часів коли був студентом. Пішов тільки тепер:). Волейбол як волейбол. Здивувало те, хто на нього ходить. Я очікував побачити масу людей з прилеглих гуртожитків, студентів, молодь. Насправді 80% глядачів це старі пердуни яким вдома нічим зайнятися.. і дивитися вони прийшли не на волейбол, а на жопи “Такой вот шоубізнес..”
