Люблю цей момент: починаю забувати в якому готелі ночував день до того.. Хоть вбий не згадаю уже якого кольору там стіни.
липня 2010
Краків
В Кракові дощ. В готелі є WIFI. Краків дуже схожий на Львів. Найбільша різниця – дерьмовий “польський” борщ.. Фотографій нині не буде.
Пасіка
Пасіка є в родичів в селі якому я небув уже мабуть років зотри, або й більше.. відколи померла прабабця. Я добре памятаю пасіку великою, на кілька десятків вуликів. З характерним звуком бджіл. Який же там був спокій! Садок, за задком малинник і за ним пасіка. Згадуючи це я не можу згадати більш дзенського і медитативного місця. Найбільш “удрючающе” в цій історії це те, що ці всі спогади нахлинули в момент коли метушливо збирався на роботу, допивав чай, і збоку по ТВ в раннішньому випуску новин показали сюжет про збереження “карпатської бджоли”, і пасіку…
Щоб не забути
Завтра скачаю собі “блек албум” ремастеред. В максимальній якості яку знайду. І буду слухати. І свісніть всі ф куй 
Мій досвід з ipad
В неті багато подіних оглядів та переказів. Якщо підсумувати коротко їх всіх, то всі “пісяють кіпятком”. Як тільки цей девайс появився, я теж “дуже його хотів”, і був готовий купити “хоть вже”. Правда в силу обставин не придбав його тоді. Ось зараз випала нагода спробувати вживу даного звіра.
Епл позиціонує цей девайс як “personal entertainment device”. Для себе я його розглядав як заміну ноутбука в поїздках і вилазках. Очевидні переваги над ноутбуком: вага та автономна робота + вбудований 3Ж модем.
Мій стиль користування ноутбуком: Запущений бровзер, в треї або зправа месенджер (в треї їх більше чим один), відкрито декілька докуентів, і деколи відео поверх цього всього. З ipad цього не получиться. Тут або відео або месенджер або бровзер. І їхня “багатозадачність”, зручності в користуванні ненадає аж ніяк, просто дає змогу вам висіти в онлайні в скайпі і бровзитися одночасно. Але аж ніяк не спілкуватися в різних месенджерах при тому готуючи документи для роботи активно користуючись при цьому бровзером. Таке можливо, але дуже геморойно.
Про невідповідності
Банальні речі буду говорити, але чомусь хочеться сказати. Є такий “прошарок” дівчат, які ходять “на полювання”, жуючи семки.. От так ходять парком з очима голодної собаки і плюють семки. От мені цікаво, який в них ідеал мужчини? Кого вони шукають? Явно ж не якогось Йвана в спортивному костюмі і з тими ж семками. Такого добра в них і в гуртожитку вистачає. Чомусь здається що їхній ідеал набагато далі від реальності. Як воно має бути? Типу підїжджає до них Іван, на мерсі, і каже: “прІІєєтт, красавіци, кидайте семки, їдем кататися”? Якось так? Або практичніший варіант: підїжджає хлоп на ланосі, курча віптаксі. Петя, з сусіднього села, і зразу запрошує от таку красу “каву попити”… на заправці… з автомата.
Сьогодні дійшовши додому, згадав про незавершену справу на роботі. Прийшлось вернутися на роботу, а потім знову додому. Так от всі три “забіги”, туди\назад, зустрічав одну й туж саму парочку таких дівчат… Задумався.
