Фанатам Хауса посвящається.

Завтра я вийду на вулицю, одягну навушники, включу музику і піду на роботу. По дорозі заглядаючись на небо гілки і болото, звичайний робочий день…
Якось минулими вихідними непомітно для самого себе я травмував ногу, і ходити вроді міг, і реально після кількох десятків метрів починала боліти нога. Дошкандибваши до роботи почував себе тим самим Хаусом, часто бажаючи на будь-яке запитання відповісти іронічно або просто “відєбіться всі”. Не смішно бути Хаусом. Поки нога боліла, поможливості старався їздити машиною нароботу з yarkos за що йому спасибі. От тут і відчув цю саму “свободу”, вірніше її відсутність, потрібно підлаштовуватись під графік, здається дрібничка, а все ж таки хороший приклад того, як можна  зрозуміти справжню ціну чогось тільки втративши його.