жовтня 2009
Епідеміологічне
Ходжу без маски. Раніше дівчата побачивши мене поправляли зачіски, тепер поправляють маски
Хоррор :)
Пусті вулиці ранком, рідкі перехожі в масках шорохаються людей без масок як прокажених звільшуючи дистанцію, щоб розітись по різні сторони вулиці. Містом ширяться панічні сплетні, від схожиш на прадву “невідомий вірус”, до бредових “вночі будуть з літака кропити місто хімією”…
Запитання на популярному форумі: “я чув що вночі кроптиимуть хімією з літаків місто”
Відповідь: “Єдина хімія яка знищить вірус це НАПАЛМ”
Весело! Зате фотографувати в пустих парках\вулиця – одне задоволення!
Зелений чай.
…Невелика квадратна темна кімната, лампочка зверху. Я посереднині з револьвером, по стінах стоять близькі мені люди з руками за спиною, в когось з них пістолет, в кого вистрілити?
Запах чаю, хороший зелений чай, я його не любив, зараз заварюю майже щодня, насолоджуюсь смаком, і тут клац! Спалах, спогад який забув, чи навіть не придав уваги колись, а тепер він надовго засів в моїй голові.




