Нещодавно з відпустки, досить невеликої за часом, але насиченої подіями та кілометрами. Попробую описувати тут все, розім’яти пальці і клаву, а також вбити час який вечорами тягнеться довго.

В останнє відпочивав, ще в далекому 2006му, хороший був рік, рік багатьох змін. З того часу я так і не відпочивав, а роки йшли. 2007й той взагалі пролетів як 3дні. Але це зовсі інша вже історія.

Всі дні я ночував в різних готелях місцях, а часто навіть в різних країнах. Саме це найбільше і вразило мене.  Подорож, побачене,  мрія яка збулась, це все так, а от поночувати тиждень в інших місцях\готелях і країнах… тай на додаток в Тернополі  по приїзду ще три дні де попало… хороша зміна привичок, та всякого “ритуального” хламу стосовно сну. Засинаюче в останне, в 3й ночі ловились такі глюки, відкриваєш очі в дрімоті і не знаєш де ти є. Страшно! Здається там, потім придивляєшся, ні там, та ні, вікно зліва, а там було зправа, якісь такі інстинктивні думки, і страшно так починає включатись мозок,  ловити час, теж не зразу розумієш де ти і що ти, дуже страшно в той момент, що щось забув, пропустив, чи тебе забули

Засинаючи в готелі в Польщі, вже по дорозі назад, я зловив себе на думці, що не пам’ятаю вже як виглядає готель де я ночував в першу ніч. А за хвилину я зрозумів, що не знаю якого кольору стіни в номері де я зараз сплю, мав велике бажання встати включити світло і подивитись, тільки храп рядом сплячого товариша завадив це зробити . На ранок я проснувся в приємному  номері з стінами «під дерево» і двома величезними вікнами.. подорож продовжилась…