Несправедливості насправді не існує. Справедливість в кожного своя, як і несправедливість теж, коли чиясь справедливість з вашою не співпадають получається “несправедливість”. Хибно вважати справедливість якимось глобально узагальненим поняттям. Якби вона існувала то весь світ жив би по єдиній справедливості і всі були б щасливі.
справедлівости нет, начальник (с)
Дратує інше, та несправедливість яка нічия, якій морду не наб’єш, та з якою живеться кожен день. Чому так? Чому нормальним хорошим людям важко? А всяке чмо живе харашо. Чого ті, чия ціна 5 коп в базарний день отримуючь по 5 шансів в день які успішно просирають, коли ти чекаєш свого аж півроку? Чия це “справедливість”?
Покоління змінюються, люди тупіють. Я не претендент на звання “сильно розумного”. Але. Мельком нині побачив прямий ефір по ТВ4 про підвищення транспортного податку. Звонить якась пані, і каже “в мене машина 2.9 куба і троє дітей, як мені платити податок?” БЛЯ ну це ж пісдец, не? Як корелюється кількість дітей з кубатурою машини? Крутись, плати, не можеш, – продай машину, купи дешевшу, простішу, не можеш – ходи пішки. Ті кого машина кормить то і не особо жалуються. Інший приклад рагульної тупості:
Жалується водій на штрафи, основний аргумент: зарплати тіж самі, а штрафи підняли, “то підніміть ще й зарплати в 5 раз”. Ну це клініка. Штраф це не сервіс і не продукт з нееластичним попитом. Це покарання, воно має бити по кишені, інакше ніяк. При штрафі в 7 грн чи зарплаті піднятій “відносно штрафів”, більшість їздитимуть аж ні як не по правилах. Не хоч платити – соблюдай закон. Погані дороги – пиши скарги, погані знаки пиши скарги. Чогось всі водії вміють тільки жалуватись. А чи була подана хоть одна скарга водієм на незручне розташування знаків в Тернополі чи незадовільний стан доріг? відповідь – НІ. А якби була? можна було б і доверху дойти, за не вреагування на подібні скарги когось можуть аж ніяк по головці не погладити, а іншим приклад. Але простіше ж просто пожалітись сусіду… А плакатись ми всі вмієм. Це так.
Є в нас не тупі люди але їх мало. Про це іншим разом.
Я не претендент на звання “сильно розумного”.
Уже б не видавали так себе.))
““в мене машина 2.9 куба і троє дітей, як мені платити податок?” ”
Я не умію розумно писати, але:
Податок увели. Повинні знати. Власники тих машин, машини яких мають великий об”єм двигуна, платять більший податок. Все було би добре. Бо ж це здебільшого напонтовані бібіки.
Але…
Згадаймо для прикладу, хоч би добру стареньку матінку-волгу. Об”єм двигуна там якраз попадає під податок. І власник тої старої рухляді, яка коштує 3000 з копійками, якщо повезе) у.о. має платити на рівні бібіки за 50 000.
У жінкти троє дітей і допустимо та допотопна волга. Надіюсь претендент, який не балатується на звання “сильного розумного” зрозуміє про що я. Хоч такі унікуми, як ти, навряд чи зрозуміють.
Я не знаю, де та жінка працює. Але знаю, що таке троє дітей. І що таке податок: від 2201 см3 до 3000 см3 – 75 грн. за кожні 100 см3 об’єму двигуна. Звичайно, у мене нема волги, але ту жінку можна зрозуміти. І я ще посперечаюся, хто тут тупий, а хто ні. І хто може говорити за справедливість.
Жалується водій на штрафи, основний аргумент: зарплати тіж самі, а штрафи підняли, “то підніміть ще й зарплати в 5 раз”.
а тут, як яка ситуація.
з одної праві. а от з іншої…
Якщо зупинили п”яного чи підвипившого, то тільки так. Хай те падло навчиться у якому стані їздити за кермом. Бо через таких ідіотів гинуть люди. Але штраф за те, що у машині нема кріселка для дитини, то трохи перебір. А як дві дитини? чи трійня? Прикрутив три кріселка і сісти уже нема де. Де логіка? Навіть якщо станеться аварія, не приведи боже, то у руках матері, немовля швидше виживе. Бо у неї спрацює інстинкт захисту. А з кріселка, поки повідщипаєш дитинку, то й не знати чим закінчиться аварія. До того ж, кому, що судилось. І це справа кожної людини окремо: ставити Своїй дитині крісло чи ні. І від того дорожній рух гіршим не стане.
Хай мудрий Соломон трохи подумає над написаним вище. А то геть уже загнався. І тут не у спрведливості чи несправедливості, власне, справа, а просто у нормальних відносинах між тими, хто вгорі і тими, хто в долині. Цього нема. Я розумію. І не буде. Але людям властиво тягнутися до кращого, от і дзвонять, пишуть, скаржуться. Бо хочуть жити, як люди. А не віддавати 200 гривень за податок на свою рухлядь чи купувати нікому непотрібне крісло, бо так захотілось комусь зверху. Бо одні хочуть продати, а інші заробити. Ведуь бізнес називається.
П.С.: Просто на все можна дивитись з різних точок зору. Я просто показала ще одну.
Max відповідь січня 25, 2009:
щодо волги 1800грн в два роки не так вже і багато. Якщо їх нема то значить нема за що її заправляти тимбільше. Щодо дитячого клісла і дитини наруках у матері – дивимось краштести з відтворенням таких ситуацій питання відпадуть самі. І “нікому непотрібне” крісло стане дуже навіть потрібне. Ах да, ти ще про непотрібні ремені безпеки забула.
Нєа. Проти ременів безпеки нічого проти немаю. Це з правіків так.
Стосовно краш-тестів, то заковички дві. По-перше, краш-тест це краш-тест, а не життя-буття. По-друге, хто має ґиґнутися, той ґиґнеться чи так, чи так. А я веду до того, що наявність чи відсутність того кріселка не впливає на рух дорожнього руху, не шкодить дорожньому руху. І що вибір купляння чи не купляння крісла має залежати від батьків дитини індивідуально. А не через те, що комусь забаглось збирати за це штраф. І що уведення штрафування за це – повний абсурд. І що є штрафи, позивання на які не є ниттям, а нормальної реакцією людини, на ненадто людське ставлення до неї.
А стосовно “раритетчика”, то фішка така: заплатити та людина заплатить, хоч це для неї, мабуть, не мала сума навіть раз у два роки. Просто веду до того, що отакі закони це знову-таки абсурд. Бо закон має бути логічним, а не алогічним. Оскільки, що заплатити власнику авто за 50 000, а що за 3200. Різниця суттєва, як на мене. А її, при нормальному розкладі, бути немає. Є закони, є абсурд.
Мені взагалі-то це все треба, як зайцю стоп-сигнал на дупі, просто теж мені “Знайшовсь-таки один козак, серед мільйонів свинопасів…”
Max відповідь січня 25, 2009:
витрати на утримання волги в рік це набагато більше чим ТО. Щодо крісла, це непряме підставляння дитини під небеспеку. Тому що під час аварії ніяка мама незреагує притиснути дитину і дитина полетись в передне, крісло або через лобове шкло.
Заткони треба поважати і виконувати, аж тоді лізти пробувати їх змінити, а якщо шукати можливості їх обходу – метод свинопаса..
O_o відповідь січня 25, 2009:
Ну є різні аварії. Не обов”язково зі свистом вилітати через віконечко. Можна просто скотитись. Я проти вилітання дитини. Так і запиши.
Взагалі-то для повного й довершеного дурдому можна попробувати перечислити усі можливі типи аварій та розрахувати траєкторію польоту дитини з усіх можливих місцерозташувань. Тільки цур-пек-дригтинтимба, я описую усі випадки, коли дитина за рулем і саме за її недбалого водіння сталася аварія. *мда*.
Закони складені людьми, а люди, як доведено – психи. Наслідком цього є придуркуваті закони. А якщо закони написані повними психами, а людина просто псих, то нема великого бажання підпорядковуватися законам, які писали і ухваляли повні психи.
Метод свинопаса – це пасти свиней й грати в дудку для свиней. Інакше кажучи, це при владі – свинапас. І пасе людей – свиней. пише їм закони, що пасіться тут. Їжте оцю їжу. А тої ні. Бо та смачна. Вона дял мене. І свинопас пише закон, щоб його сподвижники підписали.
Дядько Бонапарт казав, що краще один лев керуватиме армією баранів, ніж баран армією левів. А на Україні ще цікавіше. Тут баран, керує армією баранів. Цікава композиція. Це притому, що усі барани вважають себе левами. На одного Йвана два пана.
І хилитесь, як і хилились! і знову шкуру дрете
з братів незрящих, гречкосіїв.
Т.Ш.
А все-таки, люди — прекрасні. земля — мов казка. кращого сонця ніде нема. В.С.
