Останнім часом почав жорстко критикувати говнофотки роботи низької технічної якості та естетичної цінності на сайті. Я сам не ахті який фотограф, швидше зовсім не фотограф, але маю очі не тільки тоді коли натискаю на спуск ай тоді коли діло доходить до “поділитись з світом своїм шедевром”. Нерозумію, невже так важко оглянутись навкруги? Невже так важко відсіяти з своїх фото хотя б технічно браковані та “просто фотки”? Невже всі мусять побачити фотки бичків в банці, гітар на лавці, забиті спалахом морди, портрети на широкому куті, де 1\3 кадра ніс портретуємого? Чому так багато людей не думають про свої фотографії? Тупі? Чи сам факт фотографії який їм безперечно приємний має бути помічений всіми? Чи “художня фотографія” і відчуття красивого це пустий звук для 90% людей з камерами? Я не ідеаліст не всі можуть знімати супер класно, але ж можна елементарно викидати тойже брак чи просто хлам. Сумно.